ПідWALL у пресі ..........................
|
Мария Павленко разложила Киев на элементарные частицы
Выставкой "Форм(ат)ы города" художницы Марии Павленко в галерее "ПiдWall" открылся проект "урбаноскоп"...
|
Сергій Лєтов напише книжку про брата
Він - учасник легендарної групи Сергія Курьохіна Поп-механіка. Виступав і записувався також
із гуртами Акваріум, Аліса, ДДТ. Засновник саксофонного тріо Три О. Автор музики для театральних п
остановок, кіно...
|
Неформал, брат неформала
Братья Летовы поделили советский авангард 80-х между собой. Младший, Егор, недавно ушедший из жизни лидер "Гражданской обороны", дебоширил в молодежной рок-тусовке. Старший, Сергей, увлекшись фри-джазом, реализовался в интеллектуальной музыке.
|
Далай-Лама російської музики
У середу в столичному клубі ПідWall дав концерт саксофоніст Сергій Лєтов, старший брат лідера культового рок-гурту "Гражданская оборона" Єгора Лєтова, що помер 44-річним у лютому цього року. Судячи з усього, старший Лєтов, за характером, темпераментом та світоглядом - абсолютна протилежність молодшому. Як і сама його музика.
|
|
.............................................................................................................................................. ПідWALL у пресі
|
Мария Павленко разложила Киев на элементарные частицы
Выставкой "Форм(ат)ы города" художницы Марии Павленко в галерее "ПiдWall" открылся проект "урбаноскоп".
В рамках этого проекта куратор Елена Дмитрик препарирует тему города вдоль и поперек: объединив визуальные, звуковые и виртуальные составляющие таким образом, чтобы посетители галереи и участники проекта могли увидеть и прочувствовать город, использовать его формы, строения и звуки не только как источник вдохновения, но и как поле для экспериментов. Помимо презентации работ Марии Павленко и блога "Ритмы городской графики", "Урбаноскоп" также включает в себя Urban Sound Lab - совместное выступление команды музыкантов и ви-джеев и демонстрацию короткометражных фильмов Андрея Литвиненко, которая состоится 6 декабря в день закрытия выставки.
"Эта выставка, пожалуй, один из самых масштабных проектов, над которым я когда-либо работала,- прокомментировала Мария Павленко.- С куратором нашего проекта я познакомилась очень просто: Лена оказалась единственным студентом-культурологом Киево-Могилянской академии, которому кураторство действительно было интересно. Она разработала общую концепцию проекта и подключила к его реализации нужных людей".
Участники проекта озадачились тем, что слишком быстро вокруг все меняется, и в таких условиях размывается как индивидуальная, так и культурная память, а глобальная компьютеризация и урбанизация рождают переизбыток информации. Художница Мария Павленко попыталась в своих работах поймать современную реальность и, изменив формат и исключив все лишнее, сохранить ее в лаконичной, доступной для всех форме. Таким образом, реальная архитектура в ее работах трансформируется в индивидуальные коды и сокращается до элементарных частиц, из которых зрителям потом и предстоит восстановить закодированные образы. Специально для проекта Мария создала более 10 стилистически одинаковых работ, на которых с помощью акриловой краски и промышленного маркера зафиксировала детали города. В ломаных графических линиях те, кто обладает незаурядным воображением, с помощью подсказок в виде названия картин могут рассмотреть и восстановить в памяти те или иные индустриальные артефакты, будь-то вышка ЛЭП или опора моста, железная дорога или же дома возле реки. Преимущественно серая цветовая палитра, в сочетании с редким красным и черным, создает то особое настроение мегаполиса, когда солнца не было уже более месяца, а городские формы и ритмы норовят свести с ума граждан с ослабшей психикой.
Помимо картин Марии Павленко частью выставки также стала видеопрезентация блога "Ритмы городской графики", в рамках которой на стену проецировались случайные репортажные фотографии города. "Цель этих снимков - запечатлеть ритм, движение города, его графический язык, никакой художественной сверхценности они в себе не несут,- прокомментировала куратор проекта Елена Дмитрик.- Таким образом мы реализовываем еще одну задачу: объединяем новые имена в искусстве, территорию галереи и интернет-пространство, что дает возможность под разными углами посмотреть на вопросы, которые мы поставили перед собой - роль искусства в урбанизированной реальности, отображение города и опыт пребывания в нем".
"Экономические известия". - 2008. - 1 грудня
Сергій Лєтов напише книжку про брата
Він - учасник легендарної групи Сергія Курьохіна Поп-механіка. Виступав і записувався також із гуртами Акваріум, Аліса, ДДТ. Засновник саксофонного тріо Три О. Автор музики для театральних постановок, кіно.
- Я не хотів би про це зараз говорити, мені нелегко, - ухиляється від запитань про молодшого брата - лідера омської панк-групи Гражданская оборона Єгора Лєтова: той помер в лютому цього року. - Брат був непростою людиною. У дитинстві багато хворів, тому йому багато чого прощалося. Виріс із нелегким характером. Буду писати книжку про нього.
Сергій Лєтов говорить, що в Києві проїздом.
- Просто був у Львові у свого друга саксофоніста Юрія Яремчука. У нас із ним колись був проект із покійним київським гітаристом Олександром Нестеревим "Был ли Ленин во Львове?".
Перед музичною частиною вечора показали три фільми, музику до яких написав Сергій Лєтов. А в стрічці "Час - майбутній, числівник - множина" київського режисера Юрія Зморовича він зі старшою донькою Діаною зіграли ролі Дедала й Ікара.
- У кіно я не так багато знімався, як хотілося, - продовжує Лєтов. - У театрі в основному пропонують ролі божевільних. Як музикант я зараз граю власну музику в двох виставах. У театрі-студії "Человек" у спектаклі "Між нами" і на Таганці в постановці Юрія Любимова "Марат і маркіз де Сад". Зовсім нещодавно зіграв провидця Тересія в "Антигоні" Софокла. Тепер я знаю, куди треба посилати звук, коли говорю у великому залі, аби всім було чути. Разом зі мною в театрі вирішила спробувати чемпіонка світу з фігурного катання Ірина Слуцька, вона зіграла Антигону.
Завжди намагався тим, чим я займаюся, передусім зацікавити себе, - додає. - Колись займався радянським шатлом "Буран". Як учений-хімік винайшов теплове покриття космічного корабля, систему ремонту керамічних плиток поверхні шатлу. Аварії американських шатлів пов'язані з тим, що вони не мали такої системи, а наш "Буран" декілька разів успішно літав у космос. Зараз я люблю комп'ютер "Макінтош". Але головна моя справа - музика, обожнюю імпровізувати на саксофоні. Маю надію цього року побачить світ моя книжка есе "Кандидат у Будди".
Іван Столярчук. Сергій Лєтов напише книжку про брата //
Газета по-українськи. - 2008. - 25 серпня
Неформал, брат неформала
В Киеве прошел творческий вечер саксофониста Сергея Летова.
Братья Летовы поделили советский авангард 80-х между собой. Младший, Егор, недавно ушедший из жизни лидер "Гражданской обороны", дебоширил в молодежной рок-тусовке. Старший, Сергей, увлекшись фри-джазом, реализовался в интеллектуальной музыке.
Сегодня Летова-старшего называют летописью неформальной культуры. Слушая подобные сравнения, он скромно улыбается в свою длинную косматую бороду. А потом задорно и популярно рассказывает, как он вместе с Сергеем Курехиным расписывал на спичечном коробке партитуру очередного перформанса "Поп-механики": "Мы никогда не договаривались. Курехин писал, к примеру, "секс", "православные" и этого было достаточно". Молодежь, пришедшая на встречу с музыкантом в киевскую галерею "ПідWall", завороженно слушает рассказы апостола советского фри-джаза. Некоторые записывают на мобильные телефоны и видеокамеры.
В перерывах между общением показывают кино. В подарок гостю организатор вечера режиссер Юрий Зморович раздобыл два короткометражных фильма конца 80-х. Первый - его собственный, где Летов-старший играет Веласкеса, а 8-летняя дочь музыканта - инфанту Маргариту. Второй - "Жестокая болезнь мужчин" - принадлежит братьям Алейниковым, родоначальникам "параллельного кино". Для этой жуткой по содержанию черно-белой кинопаранойи саксофонист создал выедающие нутро импровизации. Одну из них он даже заиграл вживую. В этот вечер в его руках также побывала флейта, звучавшая как ирландская волынка, бас-кларнет, издававший звуки взаправдашней рокешной бас-гитары и маленький саксофон, имитирующий реактивный самолет и веселую польку.
Летов больше рассказывал, чем играл. На вопрос о его месте в современном искусстве он заявил: "Я вообще к этому делу не причастен. Просто помогаю технически, как-никак советский инженер". Единственной запретной темой вечера был покойный брат музыканта. "Я обо всем напишу в своей книге", - пообещал Летов.
Справка "24"
Сергей Летов родился 24 сентября 1956 г. в Семипалатинске (Казахстан). Окончил Московский институт тонкой химической технологии им. Ломоносова. Готовил диссертацию по космонавтике, но так и не дописал, променяв науку на саксофон. Вместе с Сергеем Курехиным создал легендарный авангардный проект "Поп-механика". Выступал с писателями Дмитрием Приговым, Львом Рубинштейном, Андреем Битовым, рок-группами "Аквариум", "Алиса", ДДТ. Играет в театре на Таганке, пишет музыку к спектаклям Виктора Ерофеева и Владимира Сорокина. Имеет свой сайт - www.Letov.ru.
Ольга Бирзул. Неформал, брат неформала // 24. - 2008. -18 серпня
Далай-Лама російської музики
У Києві виступив Сергій Лєтов.
У середу в столичному клубі ПідWall дав концерт саксофоніст Сергій Лєтов, старший брат лідера культового рок-гурту "Гражданская оборона" Єгора Лєтова, що помер 44-річним у лютому цього року. Судячи з усього, старший Лєтов, за характером, темпераментом та світоглядом - абсолютна протилежність молодшому. Як і сама його музика.
На відміну від Єгора Лєтова, чиї пісні співало не одне покоління бунтарської радянської молоді, Сергій Лєтов, схоже на те, ніколи не адресував свою творчість масовій аудиторії. Він тим часом уперто удосконалював майстерність гри на різних духових: саксофон (сопрано, тенор, баритон), бас-кларнет, флейта, курай, в тому числі й інші етнічні дерев'яні духові; грав також на музичних інструментах власного виробництва.
Свій шлях до авангардної музики він розпочав зі спільної роботи з Сергієм Курьохіним, клавішником гурту "Акваріум", з яким працював в дуеті "Поп-Механіка". Потім організував власний проект, зібравши духовий ансамбль Трі"О", з яким виступав на радянських і світових джазових фестивалях. З того часу музикант виступає або записується із рок-гуртами "Акваріум", "Аліса", "ДДТ". За участі Лєтова записано майже вісімдесят платівок і дисків. Він також бере участь як музикант у виставах московських театрів, зокрема з 1996-го він акомпанує у виставі Театру на Таганці "Москва-Петушки" за Венедиктом Єрофєєвим, записує музику для фільмів і навіть знімається в кіно.
На київському вечорі показали уривки із озвучених Лєтовим фільмів братів Алейникових "Жорстока хвороба чоловіків" та "Майстер і Маргарита. Довільний переклад з іспанської" режисера Юрія Зморовича, котрий, між іншим, був ініціатором зустрічі Лєтова з киянами. Окрім перегляду відео та виконання саксофоністом кількох джазових імпровізацій, глядачі також могли вільно спілкуватися з музикантом, ставити різні запитання. Лєтов охоче розповідав про своїх друзів і колег, з якими співпрацював протягом багатьох років. Натомість запитань про брата уникав, адже біль утрати ятрить серце. Зате пообіцяв написати про нього книжку, де має намір описати життя лідера "ГО" і розказати про його доволі не простий характер.
Здається, у Сергія Лєтова зовсім інша вдача, аніж була у його брата: за мудрість і розсудливість, вміння створювати гармонію із собою та оточуючими - друзі давно називають його російським Далай-Ламою і "кандидатом в Будди" (до слова, так називатиметься нова книжка Лєтова, збірка есеїв про російську контркультуру, а також тут буде вміщено "альтернативну біографію" автора, написану його друзями). Не дивно, що й у його музиці відчувається певна одухотвореність, спокій.
Ганна ДЕНИСЕНКО. Далай-Лама російської музики // Хрещатик. - 2008. - 18 липня
|
|
